FANDOM


Status Civitatis Vaticanae
Stato della Città del Vaticano

Коаху Ватіканsу
Љунук ю Ватікан
CoA Vatican.png
Motto: {{{юрт}}}
Коаху Ватіканsу sєн хаљ
Аткунт Кієнауы: Љатінедаі, Ітаљедаі[1]
Ћєдуквsтӧд Кієнауы: Ітаљедаі
Аткунт-цєує: Ватікан[2] 41°54′N 12°27′E
Љєро ю цунк Іљманіант
Папа
Прєзідєнт
Бєнєдіктуs фу 10
Дзіожанні Љајољо
Дакбан Tarcisio Bertone
Љан
- вєрљарє
-% ю лао

0.2Ц км²
0%
Ԏоніакы
- вєрмік
- ю љан

338
751 т./км²
Монєѯі Єуро (EUR, €)
Тєsіака Inno e Marcia Pontificale
Фєуммунік ю Ватікан

Ватіка́н (љатінедаі Status Civitatis Vaticanae, ітаљедаі Città del Vaticano, Stato della Città del Vaticano[3], Цєує ю Ватікан), трєно Коа́ху Ватіка́нsу - піљік абадівsтаран sєн цєує ю Рома, аткунт-цєує Іљљаsу, іркаљsымыант хола ю маара.

Ватікан хат піљік іраріі гранті ӓшама Каѳољікаоsу Іљмані хєт ірљі унамі юртавsтарӧд ір ван sір Sаант Папа Ромаsу (Sаант Таука Ромаи). Коаху нааљавsтаран тіркант єт Апоsтољякsу Аткунт-Цєує (љат. Sedes Apostolica, Sancta Sedes). Ԏоніы ю хола хат аткунт Пољдакы Іљљант, љурі вах јаарты іљљант, ҁаафы, фаљіаы sєєні sє Ванаҝ Sлӓцsу. Вєр ББ0 тіркы sєртівsтӧд sєн Рома ҧу нудунт піљікы лєнавsт хін таар (ударакы ю тахардаљу, фанхду, путкуј, ціsтірє, шыуљєн sє тъон). Ԏоні Ватіканsу хат sамоі потаsант, кардінаљіакы аљін-ік sар къа щөөма хін Рома.

Хєнно љурі вах путку ю тірк sєн кієнауант таљєны sєн ваајs, вєрха ю хола Ватікан sє Каѳољікаоsу Іљмані, ірљі пантуа, ріріа, шєљєдазє, дакбаны, удар, ҧаsа, кіни, тёры sє вєр ю каљҧӑды sєн вах юрт хатӧд фо аак љорінавsтаран тєкєр. Єт љі хатаріі оноз парю такаљsымыант[4] ω коахуљаі хін маара. Ѱєһо ю вахма таљаваруцү вєр ванаҝ зунұркант.

ТакEdytuj

Так «Ватікан» но ssољ о Хріsтіаҁов sєн потаs ю Романт Імпєрєама sє хін дља бљахавsтаран һотту, ҧу дљавsтаран sар Љатінедаі vaticinatio, vaticinium, нєкајуну vaticinus бљахавsт кӹрмє, юрт-інтравsтӧд аак[5]. Пајдант ван хатаран ћєдуквsтар sєн Biblia Vulgata (Љатінедаі Таљєн҃а), Таљєн ю Нєҳєміах 6:Ц:

Љатінедаі Таљєн҃а[6]
Et intellexi quod Deus non misisset eum sed quasi vaticinans locutus esset ad me et Tobia et Sanaballat conduxissent eum.

 

Sаљанкавsтаран Љатінедаі Таљєн҃а
Тарінӓавsтаран вак: Нє¬ АѲОS щөөмакарт кє, кір Кі юртавsтаран љурі кӹрмє ю вар, хєнно Тобіа єт Sанабаљљат sары аран кє.

 

Дадок љурі вах ћєдуквsтє љакъ тіркы sар фу дуі так ю Каѳољікаоsу Іљмані, sєн аткунт з҃у Ромаsу Іљмані. Трєно ван vates хат кӹрмєак. Дуі ібок ю так хат sар Љатінедаі canto, -areкантравsт, ғөөкаа, кӹрмєвsт. Хін фадро Рома хатарт кӹрмєакы sєн љурі піљік. Трєно, намір¬ ю ван ю Sаант Аурєљіуs Аугуsтінуs хєљ ю ѳоs Vaticanus рӧрівsтӧд ю мін вітмраsу[7]. Таљєн ю Sаант Тірк ю Каѳољікаоsу Іљмані (162 - 1АЄ), віру ір ван sір љакъ Таука ю Іљмані sє Јаарт ю Іљмані, іруцү так ‘De Civitate Dei contra Paganos’, љурі sаљанкавsтарт ω Ахтіаљєдаі кієнау хат ‘Накъ Цєує ю АѲОS форі Паганакы’. Љорінавsтаран sєн дља ю фу јауа тра sє накъ АѲОS, кордрєҳолакы, Іsраєљітакы sє нудунт ю Хрітіаsу sөркєљвє. Sєн љурі ібок љурі вах юрт ю вєр гранті бнікы ю жєљєры sар Ромаsу Потаsма. Sаљанкавsтаран вєртуsає хат вах:

Накъ Цєує ю АѲОS
Sє віру ҁєрљєԏавsтіs тєћакавsт ѳу љі хіт намаы. Ща¬ љовнод хат аткунт я хутауљӓы ю жєљєры Ромакы sаауны фо љовнод ірљі іљља sєн увєр аран sє кємівsтаран љурі ω Імпєрєароs. Фрєо ібуант ю љурі удар, казу хат вєр ня хєт ӧм гранті гємо sє љі нє¬ кєрєнарљыы падуљівsт оноз туігєр љанма ватъ Кљоакіна[8], фо Вољупіа щму ноік одољанавsт ка љакъ sнаҳау, фо Љібєнтіна ноік ірка дєћ sар пуsҳа, фо Ватікануs, ӓшавsт sєн вонтра ю ћұ ю вітмрымаы, фо Куніна щму ӓшавsт sєн іркі sжапєны.

 

Sаант Аурєљіуs Аугуsтінуs

ІљманіEdytuj

Каѳољікаоsу Іљмані хат ірвєр sє фу оноз гранті хріsтянsу іљмані хін таар маара. Sєн 7Д2 кады кі ірарт каара 10C 110 іљљакы, љурі вах 12% ю вєрмік тіркы хін sаіма. Фрєо љурі вах каара 113 E10 тіркы, бљахавsтє бнік ю іљљакы вєр аран хін ємтљє кады. Кољхмүанаар ю Іљмані хат ю тіркы, дљавsтӧд єт ҁаафы sє іsтаіхоровsтӧд єт Папа Роміs (Ромаsу). Іљмані Каѳољікаоsу ю зоутар нє¬ хат оноз Іљмані, љурі вах вєр ю љі, кір оноз гранті каѳољікаоsу хат Романт. Вєрха іљманіы хат дорант, sє ір ю оноз бљахавsтӧд ю фұхё, ҧу ноір хат нудунт ю кољхмүанаар ю канон sє аҁліља sє аљвө. Љурі вах оноз ю ізна бааsы ю Хріsтяо, єт нудунт хакъӧд љі Ріряsу Ноs Іљмані sє Тохајаsу Іљманіы.

Накъ Каѳољікаоsу Хріsтіаsу Іљмані љорінавsтаранаак хін док ю фљєтма таљєны накъ хола sє цєує.

ТоішырыEdytuj

Тоішыры ю Ватікан аткунт ssољ ю аљіны ю тєрлукаsы єт щөөмаы sар тунӑ (о 3Д0 ω 6АЦ ратє крукы кадант; sєн 7Д7: 419 ЦЄ0), хаљану єма sє мыҝє ёзєраны sє sар гранті шыры кангіаноуљ. Ватікан-цунк ноік іканп іркі монєѯі, дадок хатӧд удокы ыљіварні. Љурі ноік кыннадраі (L’Osservatore Romano), sымпрат коsан (Centro Televisivo Vaticano) sє фанхду (Radio Vaticana). Хін піљік ю цєує хат каљsыміант шыуљєн.

Ватікан ірна нудунт sар Апоsтољякsу Аткунт-Цєує тоішырыкољвіs. Sєн 7Д7 кады кољвіs хат увєр 663 ратє ю Єуро, кір хатарт ізна рру sар sєн 7Д6 (1.4ЦА ратє Єуроы). 7Д8 к. тоішыры ю Цєує іsтаіхоровsтаран єт гранті аљок, увєр Є4Є 000 Єуро. Ірант аљокы хат sар тунӑы ю Ватікан.

Пантуа ю ЦєуєEdytuj

Дља ю Ватіканант һотту хат sар 4 тра буду Ромаsу Імпєра аљін-ік аран sар єпіsкопаакы ю Рома щу sокон. Хола Іљмані хатарт ӓшавsтӧд ю Папаы дљавsтаран тљамі, љуі дља хатарт єт Аљін-ік ю Конsтантінє щму аљін-ік арт sар Папаы Рома єт фєн піљікы. Љурі хола ssољавsтарт sар 74Є, буду sалдаты ю Нєє Ітаљяsу Віт҃оріо Ємануєљє фу 2 падуљівsтаран хат трєно ітновsтаран єт Нєа Ітаљіа. Папа јака ѳунавsтаран єт љурі муаа ю Нєє Ітаљяsу sє вєрюртавsтаран кі хну ю Ватікан. Sєн 789 кады фашіsтант цунк ю Бєніто Муssољіні акаі s҃у ѳун єт Апоsтољякsу Аткунт-Цєує «Ѳун ю Љатєрано» іsтаіхоровsтӧд ҁаічаан sє торнявsтӧд ssољ ю хола Ватікан хін sокон єт наумі Ватіканsу.

Хін дља піљік ю Папаы хатарт Љатєрано sє нє¬ Ватікан һотту, љовнод хатарт піљік ю тєрлукаsы sар боа ю sаант Пєтроs. Хін фєн каідавsтар љоурмєнүы sє кірваіы, sє праціsтірєы sар тєрлукаsакы. Фу оноз тріа аакаару (тріавsтӧд Гранті Љоурмєнү ю Sаант Пєтроs sє Sанвоі ю Sаант Анғєљоs фо Дун ю Хадріануs) хатаран каідавsт ю Љєон 4 sєн іsтаіхоро ю тра 9. Казу Ватікан хатарт Папаsу кірваі sар туаакы. Грєгоріоs фу 9 абадівsтаран хін љурі Аткунт-Цєує ю Папаы, sєн 11 ю ядока 561 кады ω томынуу sар Авініон sє Sокон ю Љатєрано арт дурҳа. Sєн пра ю А трє Папа Нікољаоs фу 5 вєравsтарт sє нωвsтарт Ватіканант Каіды sє дљавsтаран Ватіканsу Таља. Іркі цєнак рырзаіавsтарт гранта ю коаху, Sіѯтуs фу 4 каідавsт Sіѯтуsу Шохі (5Ц3 - 5ЦБ), Аљєѯандроs фу 4 ћєљља дак шохі (Torre del Borgia) sє Іуљіуs фу 2 аљін-ік удар sар Браманті хєнно каідавsт помкі Гранті Љоурмєнү ю Sаант Пєтроs.


Емпоя ю цєує sє каідаыEdytuj

Вєрљарє љан ю ватікан хола хат sар ізна тріавsт щму аакаару. Хін таар хат вєр ю sоконы sє љоурмєнү, єт Гранті Љоурмєнү ю Sаант Пєтроs, іркі зөөнєрє, sє вєрха каідаы ю даанөмү, тунӑ sє каідаы цункант. Ватіканно ір Папаsу Ӑпынтіа ю Ҧаsа sє Ватіканsу Хаунаак дљавsтаран sєн 624 кады sє іркі наумі. Ssољ ібокы ю Рома ір Ватікан, ҧу јауа ӑпынтіаы, вар ю љоурмєнүы, Гранті Љоурмєнү (ГЉ. sєн љурі таљєн) ю Љатєрано, Таља ю Љатєрано.

  • Рєнєssанsант-барок҃оант ваајs ю ГЉ. ю Sаант Пєтроs
  • Ватіканsу Тунӑы
  • Тунӑ ю Торљу хін ємтљє һу
  • Пінакоѳєкє
  • Тунӑ Chiaramonti
  • Тунӑ Sacro
  • Тунӑ Pio Clementino
  • Тунӑ Missionario-Etnologico
  • Каіда ю Боргіа
  • Sіѯтуsу Шохі єт кіниант үнвє ю Міхєљаг҃єљо Буонарроті
  • Туігєр ю Амєнємхат фу Дуі sар хаљ-жєљєр ю Харраs (sєн вөрі ю Зөөнєрє ю Sаант Пєтроs)
  • Өөнаҝ ю Sаант Пєтроs
  • Өөнаҝ ю чомєнъаі
  • Sүљмӓні ю хааљүү
  • Sокон ю Sіѯтуs фу Јауа
  • Sокон ю Грєгоріоs фу Љаѯу
  • Ћєљља ю Нікољаоs фу Јауа
  • Зөөнєрє ю Шуӓцsу Ҝахара
  • Sокон Бєљжєдєрєант
  • Аткунт Тахардаљу
  • Аакаару Љєонsу

Гранті ЉоурмєнүEdytuj

Гранті Љоурмєнү ю Sаант Пєтроs (ітаљедаі San Pietro in Vaticano) казу хат каідавsтаран sєн 5Є2 - 65А. Вах хат гр. ю Романт Каѳољікоsвө, хін зөөнєєрє ю Sаант Пєтроs. Фу дуі ю љан љоурмєнү хін таар маара (59Д8 м²) sє кіни піљік ю Хріsтянвө. Ю рірја љурі вах піљік ю боа ю Sаант Пєтроs, фу оноз Папа. Іркі боа хат хін док аткунт ламу. Sєн гр. єт хін док љурі трєно вах боаы ю нудунт папаы. Бнік ю рхукы хін гр. хат вєр А70 траы ю кады. Ҧу гр. sєн Ватікан хат трєно ізна нудунт љорумєнү єт падан ю гранті љоурмєнү ю ҁааф-унаміsу. Љурі вах: Гр. ю Sаант Јоаннєs хін Љатєрано, Гр. ю Sаант Паољо sар таар аакааруы, Гр. Santa Maria Maggiore (Вєр Шарі ю АѲОS).

ҦаsаEdytuj

Фу оноз аткунт пынтіа хін Ватікан хат Папаsу Ӑпынтіа ю Ҧаsа (дљавsтаран 643 кады, sє дуікољхмүанааравsтаран 790 кады). Sєн љурі вах 80 ударакы sар гранті ҧаsакы ю маара, єт аткунт ю ҧаsа төнωєљ (кољвіs) sє тёры. Нє¬ Ватікан ю ірљі ҧаsавsт, љурі хат үүнү ю юрт накъ ҧаsаы. Ю нєіљљавsтӧд үүнү ю ҧаsа ю Ватікан вєр кіни хат таља (Bibliotheca Apostolica Vaticana), Пінакоѳєка ю Ватікан (Pinacoteca Vaticana, дљавsтаран sєн 78Ц, Тунӑ Ватіканант) sє Ватіканант Тунӑ ю Пантуа (дљавsтаран 7Б5). Тріавsтӧд sір Ватікан хат јауа ӑпынтіаы: Папаsу Грєгоріоант Ӑпынтіа (Gregorianum, дљавsтаран 611), Папаsу Љатєраноант Ӑпынтіа (дљ. 720), Папаsу Ӑпынтіа ю Sаант Тома sар Аквіно (Angelicum, дљ. 775), Папаsу Урбанsу Ӑпынтіа (дљ. 65Б), Папsу Sаљєзsу Ӑпынтіа (дљ. 794), 7 іљљант љацєды, 5 пынтіаы ҧаsант, ҧу ір гранті піљік ю љацєды ю Таљєн҃а, Папаsу Пынтіа ю Таљєн҃а (Biblicum, дљ. 775).

Хымаssє накъ ҧаsаEdytuj

Ватікан доу-ћуні ірљі онтрант пантуа, љурі вуду хатарт пахүҁєравsт форі ҧа, јоұ вахно одољанрыљыы каҳоу. Гранті-Ҁааф Рєнато Мартіно ю Iustitia et Pax (кӓза sє кокорі) Каѳољікаоsу Тіркант Ҧаsа хат одољаныцү ‘Ампіма Міоама’. Шатөрмөнє Іљмані юртавsт[9] накъ љі ноік ударавsт sар ҧаsа кір нє¬ дор ыппан-тіркы, щму фаікєрљыы кадрамавsт єт sак ю нєаткунт фү, sє Каѳољікаоsу Іљмані но sар вах.

Наваш ю ТіркмаыEdytuj

Ватікан, дор вєрха Хріsтіаsу іљманіы, одољанавsт мєа навашы аљөп-іљ аран sір АѲОS хін фадро потаs ю Іврітакы (отураакаіs хін док). Sєн фу 6 ю узутрє 7Д9[10] љурі хатарт юрт-пєнтоа таљјөк҃а тіркы ю Іљмані вєрюртавsтаран ҧаsа ю Каѳољікаоsу Іљмані нє¬ пахүҁєравsт форі тёрыант аҁуіља кір шанщүнауцү љурі. Трєно, зартант Хріsтіакы вєр накљ тєрарљыы Таљєн҃а. Юрт ю Дарвінант ҁєҁє ю ампім҃а хаљарљыы нє хат іsтаіхоровsтаран, кір - нє љурі вах фӓшан - хат ҁєҁєно рєчsєн. Хатарт тіркы юртавsтӧд ампім҃а хаљырљыы хат шаак ю АѲОS діадіа аран вєрха моуант.[11] Ромаsу Папа нє юртавsтаран іркє Харак Јү. Һєрөөрєнт єт sөрхє ю бынма, фо вєрха ланєны[12]. Атыіу тіркы юртарљыы љурі вах sож҃тъєн sєн sаант Харак Јү ю АѲОS.

КыннадраіEdytuj

  • Ватіканsу Sымпрат Коsан (CTV)
  • Піљік sєн ваајs
  • Ватіканsу Фанхду
  • Піљік YouTube sєн ваајs

Мунікы ю љанбарыEdytuj

Оофы Ватікант ноір ізна еткі мунікы SCV бљахавsт Ватікан sє јауа бнікы sар цункавsт љанбары sє дуі мунікы CV sє јауа бљахы sар ԏоніакы. Љурі вах SCV sє пає бнікы sар цункуавsт љанбары єт дуі љіны sє CV єт пає бнікы sар ԏоніакы. Трєно љурі вах оофы sар Папа єт гранті ҁаафы єт танті мунікы SCV єт бнікы sір 2 sар 100 (ю б. А) ю таркі ѯарs, sє 1 хат sар папамобіљє (Папаsу љанбар).

Паод ю ПапаEdytuj

Extraomnes.jpg

Хаља ‘Extra omnes’ (Sар туөљє!) ю Piero Marini ю Конкљажє 2005

Так ю паод ю Папа Роміs хат ‘Conclave’ (Конкљажє, љат. ‘док нъөљ’. Вах хат потаs ω ҳан ю Папа, sє sыа¬ паодавsт помкі. Дљавsтаран 10 - Ф чатуы віру, єт ‘Novemdiales’ о, үн наі чатуы, sар јү. Гранті ҁаафы фо Кардінаљіакы кољхмүанааравsт конкљажє хін таар Sіѯтуsу Шохі, єт унамі ю ‘камєрљінго’. Нє¬ љурі вах іsтаіхоро ю конкљажє өи паодєран ю помкі унамі ю Каѳољікаоsу Іљмані. Љурі вах 2 sар 3 ю паоы sар оноз тірк бљахавsт шаро. Віру кардінаљіак унаміавsтє конкљажє нурівsт фу оноз ю паод: ‘Ща¬ аљуна үтодравү каноніант паод ю ір гранті ҁааф?’. Помкі папа ноір хат та sар кардінаљіак, кір кє кіарі хат ҁааф. Sєн конкљажє кардінаљіакы ноік паовsт sар вєрха ҁааф љі ядуљувsт. Тљамі љі гємовsт.

Віру вєрха зуамавsтаран паод дєвт хат еткі. Тљамі ю паод каsтавsтє таркі дєвт sар каіда ю Sіѯтуsу Шохі sє чомєнъаі кантравsт. Sє кардінаљіак одіаконіs юртавsтє sар іљљаакы ваны ‘Annuntio vobis gaudium magnum – habemus papam’ (Вєрюртавsтє гранті бёпаs - ірна ір папа). Помкі папа јаүфававsт ԏоніакы ю Іљмані sє нудунт тіркы sар вєрха маара ‘Urbi et Orbi’ (Цєує sє Маара).

Пантуа ю ІљманіEdytuj

Потаs ю ІsраєљмаEdytuj

Кара ББ8 Sєм҃а Тіркы дљавsтаран sєртірљыы sєн љаны ю јоұ Паљєsтіна. Вєрха ю Каѳољікаоsу Іљмані хат sар ҁєҁє ю Хріsтіаҁов, sє љурі вах sір Јудаҁов. Кахоу дљавsтаран о 7Д0 о Хріsтоs. О љурі потаs тіркы ю Іsраєљіаsу љєро іљљавsтаран sєн лаsіҁ вєр ю жєљєрмаы. Хін ооф ю Мєрєнптаҳ, ібікновsтаран љакъ Ліљіам Фљындєрsam Пєчрі хін Ѳибє, 768 кады, тіркы ю Ӓгүптант Імпєрє љорінавsтаран фу оноз ван ю Іsраєљ.

Ооф ю Мєрєнптаҳ
Пкатхаы ћантє ω ірљі таsакроsы юртавsтӧд: ‘Аљокіs!’ Тёдорљыы кааљама нєтыіу ю Наі Ніулаы. Шппартҳат хат Тєхєн , sє Хатті фрєо хат ԏає. Падуљівsтаран Канадран хєт вєрха чуныка, піsфєрө аран Ашкєљон, трыыsпєнєвsтаран Гєзєр, гіановsтаран Јаноам дор нєssољ. Іsраєљ хат драгноуцү, нє љурі вах ірљі єзs. Хурру чтаа коркыа sар Ӓгүптоs! Вєрха љаны моік, љі хат ԏає аран. Атыіу нєԏаєран хатарт тъєsєвsтаран

 

Тіркы ю Ӓгүптант Імпєрє[13]

Тєоѯант піљікыEdytuj

ЈакӧEdytuj

  1. З҃у таљєн фу дуі ю Legge sulle fonti del diritto (фу 7 ю 789 к.) вєрха наваш sє кољхмүанаар ю хола хат љорінавsтарт sєн ‘Supplemento per le leggi e disposiyioni dello Stato della Città del Vaticano’ хін таар ‘Acta Apostolicae Sedis’. Хола ћєдуквsтӧд sамоі Ітаљієдаі кієнау, кір нудунт хат ћєдуквsтӧд хін таар фујаацы ю коаху, ҧу Апоsтољякsу Аткунт-Цєує, Понтіфікаsу Ӑпынтіа ю Ҧаsа, трєно Понтіфікаsу Шуӓцsу Ҝахара; хола ћєдуквsтє з҃у вєр аткунт Љатінедаі хєт Франsу з҃у Аммараы, sєн іркі sокон хатӧд трєно Інгљієдаі, Дӧчіедаі, Ітаљієдаі, Пољієдаі, Португєшіедаі хєт Єsпанедаі. Прааткунт Апоsтољякsуант Аткунт-Цєує кыннадраі но ћєдуквsт Інгљієдаі, Франsієдаі, Дӧчіедаі, Ітаљієдаі, Маљајаљам, Пољієдаі, Португєшєдаі sє Єsпанедаі хєт Фанхду вєр ю кієнауы, єт Арабедаі, Бељаруssедаі, Фіљіпіно, Хіндієдаі, Таміљ sє Јјєт.
  2. Хола ю Ватікан хат каљах хола ю цунк, хєнно нє¬ љурі вах љан јө іркі аткунт-цєує.
  3. Так щму казу ћєдуквsтаран sєн Ітаљіа хєнно з҃у Гранті Наваш ю Ватікан, ‘Амма ю Sаант Хєнұ хєт Ітаљіа’, таљєн фу 1А. [ssољ sєн 16 ю ћірљак 7ДА]
  4. Том мууны љурі ю путкума ю Ватіканма, sєн цєує јартавsт кара 320 тіркы ҧі 1Ц2 хєт іррљыы ω ԏоніроs. Sє ю catholic-pages.com љан ю хола хат 0,70А км². [ssољ ю дуі ваајs-путкуы sєн 16 ю ћірљак 7ДА]
  5. Хєнтіs Љатінедаі-Пољієдаі ю Јєзы Пієнікоs ‘Słownik łacińsko-polski’, Wydawnictwo Prawnicze 7ЦЦ к., вєртуsає фу дуі.
  6. Ю Љатінедаі Таљєн҃а. Љуна ік паодавsт Таљєн ю Нєҳєміах, ібок 6:Ц, sє мунік ‘Biblia Łacińska (Vulgata)’, љурі вах Љатінедаі вєртуsає ю путку. [ssољ sєн 17 ю ћірљак 7ДА]
  7. Кумё ю жат. [ssољ sєн 17 ю ћірљак 7ДА]
  8. Жєљєр ю капћакы.
  9. Љурі путку ю Ватіканsу Фанхду вєрљорінауцү накъ Каѳољікаоsу Харак Јү sар ҧаsа. [ssољ sєн 16 ю ћірљак 7ДА]
  10. Ватікан шанщүнарљыы тёрыант аҁуіља. [ssољ sєн 18 ю ћірљак 7ДА]
  11. Отураакіs пантуа ю љурі юрт хат ємтљє. [ssољ sєн 18 ю ћірљак 7ДА]
  12. Кумё. [ssољ sєн 18 ю ћірљак 7ДА]
  13. Хєт sєртма ю Дзон Лыљsон хін Прытчаад, ‘Фадроsу цъін ноs таљєны накъ Ємтљє Ымін. Прынsтон, 7B1 к. путку 17А.

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Więcej z Fandomu

Losowa wiki